UA
EN

Культурний форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт»
Мистецькі резиденції

Харків | 01.10.2016-31.10.2016

Перед третім нашим соціокультурним форумом, «ГаліціяКульт», ми вирішили влаштувати резиденційну програму, де митці/мисткині та дослідники/дослідниці з географічно протилежних регіонів України (Харківщина — Галичина) мали б можливість познайомитись одне з одним та спільно проаналізувати соціокультурні особливості своїх міст.

У програмі протягом майже двох тижнів, 11-23 серпня 2016 року, працювали понад 60 людей. Проєкт був поділений на 6 окремих фахових резиденцій: архітектурно-соціальна резиденція «Громадський простір будинку “Слово”: creare vita», анімаційна резиденція «Відкрита тема», резиденція для молодих кінематографістів Галичини та Харківщини, художня резиденція «Коло спілкування» в ЄрміловЦентрі, «Майстер клас. Павло Маков і художники-графіки» та резиденція муралістів «Турбоарт» (докладніше про кожну див. в окремих програмах).

Частина соціально-мистецьких проєктів, які постали на «Творчих резиденціях», були презентовані власне на форумі «ГаліціяКульт». А виставка, що постала на резиденції в «ЄрміловЦентрі», слугувала свого роду візуальною прелюдією до форуму; вона відкрилася на День міста, 23 серпня.

Резиденція мала кілька задач і вимірів. Безперечно, до певної міри вона ніби «прогрівала» Харків перед форумом: фахові спільноти, представники/ці яких працювали на резиденції, стали ядром аудиторії форуму; а щоденне спілкування з резидент(к)ами допомогло нам внести в програму вже на фінальній стадії певні корективи.

Важливо було й те, що резиденційна програма створила першу медійну хвилю, і вже від серпня «ключові аудиторії» чекали осіннього форуму з нетерпінням. Цікавий поголос залишила, зокрема, резиденція муралістів на заводі «Турбоатом»: мурали на заводській території допомогли вийти за межі сталої аудиторії і традиційних галерей, а також сприяли ширшому медійному висвітленню проєкту.

Суперважливо, що саме на резиденціях створилося ядро команди, яка далі працювала над підготовкою вже наступного форуму, «СлободаКульт».

Представляючи завдяки форуму якийсь регіон, ми, насправді, намагаємося говорити і про той регіон, який цей форум приймає. Тому під час форуму «ГаліціяКульт» нам важливим був і контекст Харкова, який його приймав, і саме резиденції допомогли ґрунтовніше в нього зануритись.

Саме спільна робота галицьких і слобожанських митців/мисткинь, дослідників/дослідниць допомагала розвінчати взаємні регіональні стереотипи та міфи, подивитися на своє місто ніби з дистанції протилежного прикордоння і спробувати знайти й використати той імпульс, який може дати українському мистецтву різниця регіональних культурних традицій. Галичанам цікаво було пізнати справжній Харків з його ідейними напластуваннями, широкою палітрою мистецьких напрямків, спадком складних історичних процесів і реаліями не просто прикордонного — прифронтового життя. А харків’янам такий «екскурс для гостей» допомагав краще самим пізнати власне місто.

Ми вкотре переконалися, що регіональні розбіжності — це прекрасний калейдоскоп ідей, які, якщо працювати з ними у точках зустрічі, допомагають нам і ставати цікавішими самим собі, і репрезентувати Україну назовні. Спільна робота в майстернях дала можливість пошуку ідентичних і відмінних кодів, технік, ідей.

Серед менторів/ок і тренерів/ок програми — один з найвідоміших українських художників Павло Маков, архітектор й філософ міста Олег Дроздов (згодом — засновник Харківської школи архітектури, першого в Україні приватного архітектурного вузу), письменниця й дослідниця Люба Якимчук (сценаристка документального й ігрового фільмів «Будинок «Слово» та, вже в 2021, перша резидентка Харківської резиденції «Слово»), мультиплікатор Роман Дзвонковський. Кураторкою всієї програми була культурологиня, експертка зі стратегування у сфері культури Ірина Магдиш, в минулому — керівниця управління культури Львівської міської ради, за покликанням – деконструкторка архаїчних уявлень і практик у сфері культурного менеджменту. Екс-програмна директорка Музею ідей та менеджерка проєктів Незалежного культурологічного часопису "Ї", радниця до справ культури міського голови міста Винники. Останні роки — постійна кураторка тих чи інших наших програм.

Архітектурно-соціальна резиденція «Громадський простір будинку “Слово”: creare vita».

Тут працювали архітектор(к)и, урбаніст(к)и, історики/ні й соціологи/ні, чиєю метою було спробувати намацати способи відживити публічний простір навколо одного з найбільш знакових харківських будинків, з яким пов’язана історія «Розстріляного Відродження», Українського Ренесансу — і трагічна, і сповнена видатних звершень.

Будинок «Слово» — житловий будинок у Харкові на вулиці Культури, 9, збудований як кооператив на власні кошти письменників і заселений в 1930 році. Будівля спроектована Михайлом Дашкевичем в періоді між модерном і конструктивізмом, має в плані символічну форму літери «С». У травні 1933 року арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового ознаменували початок хвилі репресій проти діячів української культури. До 1938 року було репресовано мешканців сорока квартир із шістдесяти шести у будинку. У серпні 2003 р. на будинку встановлено меморіальну дошку з іменами колишніх мешканців.

Проблема:

на момент 2016 року, коли проходила резиденція, історія будинку «Слово» була вкрай слабко включена в сучасний харківський культурний дискурс. Ми бачили, що, з одного боку, місце не працює як місце Пам’яті, з іншого – травматична пам’ять не дозволяє сучасним мешканцям будинку і харків’янам відчути цей простір як територію життя, радості і надії.

Ми хотіли спільними зусиллями молодих архітекторів/ок, культурологів/нь, істориків/нь і соціологів/нь зі Львова і Харкова створити проект ревіталізації громадського простору довкола Будинку «Слово», ознакувати присутність історії, неперервності; зрозуміти стару і створити нову ідентифікацію простору будинку Слово, об’єднати їх; відновити громадський простір, створивши життєве середовище для мешканців, запропонувати способи поєднання історичного духу місця і сучасного життя в ньому. І, звісно, винести його на обговорення місцевої громади для подальшого втілення.

Додатковою програмою резиденції були лекції про історію міста, екскурсії архітектурним Харковом (констурктивізм, епоха Нового побуту).

Проєкт, вигаданий на резиденції, не був реалізований, але, по-перше, дослідницькій команді вдалося познайомитися за багатьма нинішніми мешканцями будинку й привернути їхню увагу до місця, в якому вони живуть. А, по-друге, її наслідком стало створення сайту proslovo.com/ — найбільшого на сьогодні онлайн-ресурсу про будинок «Слово».

До певної міри створення Харківської резиденції «Слово» (з 2021) теж є відголоском тих процесів — пошуку проєктів, які б могли привернути увагу містян і культурної спільноти країни до цього не просто будинку, а явища української культури.

Ментор резиденції — Олег Дроздов (Харків)
Архітектор, художник. Засновник проєктного бюро «Дроздов та партнери» та Харківської школи архітектури, першого в Україні приватного архітектурного вузу. Запрошений критик та один з організаторів допроєктного семінару для студентів магістерської програми урбан-дизайну в школі архітектури Колумбійського університету. Учасник персональних та колективних виставок у Празі, Копенгагені, Києві, Харкові.

Координаторка резиденції — Ірина Сальник (Харків)
Філологиня, громадська активістка, менеджерка культурних і соціальних проєктів.

Експерт(к)и та лектор(к)и резиденції:

  • Сергій Пархоменко (Москва)
    Журналіст, видавець, політичний оглядач. Засновник та головний редактор журналу «Итоги». Ведучий програми «Суть событий» на радіостанції «Эхо Москвы». Співавтор проєкту «Последний адрес», присвяченого пам’яті політично репресованих людей часів радянського союзу, а також проєкту про європейський досвід увічнення пам’яті жертв Голокосту «Камни преткновения».
  • Іоанна Лісек (Вроцлав)
    Науковиця, дослідниця єврейської спадщини. Викладачка Єврейських студій Вроцлавського університету.
  • Наталя Отріщенко (Львів)
    Соціологиня, дослідниця. Працювала над проєктами «Регіон, нація та інше» (університет Сент-Галлена, Швейцарія), «Пам'ять про зниклі групи населення» (університет Лунду, Швеція).
  • Любов Якимчук (Київ)
    Письменниця, дослідниця, поетка, сценаристка, менеджерка культурних проєктів.

Учасники/ці резиденції:

  • Софія-Романа Гіссовська (Львів)
  • Ірина Дем’янюк (Львів)
  • Марта Висоцька (Львів)
  • Оксана Задибчук (Рівне)
  • Юлія Діденко (Харків)
  • Анастасія Золотова (Харків)
  • Юлія Антонова (Харків)

Резиденція для молодих кінематографістів Галичини та Харківщини

Ми прагнули створити консолідовану знімальну групу з львівських і харківських молодих кінодокументалістів/ок та допомогти зняти декілька документальних стрічок про урбаністичні проблеми сучасного Харкова. Генеральна тема, випрацювана учасниками/цями, звучала як «Харків крізь героя». Частина короткометражок водночас були кінофіксацією роботи інших мистецьких резиденцій.

Стрічки ввійшли до кінопрограми форуму «ГаліціяКульт»(жовтень 2016), а також були презентовані на фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art у 2017 р. у Львові. Переглянути їх можна на нашому ютюб-каналі: підбірка «ГаліціяКульт: резиденція кінематографістів».

Під час резиденції створені короткометражки: «Давай, Юра, давай!» (Олександр Чернобай, Харків) — історія звичайного сільського хлопця, який щодня стикається з буденністю і оточенням, яке не прагне кращого життя, але не полишає мрію стати актором Голлівуду. «Харків з п’ятої до сьомої» (Миро Клочко, Львів) — відеодокумент блукання авторки Харковом з актором і співаком Міськом Барбарою. Переконаність у тому, що митець, де би не перебував, залишається з’єднувальною силою і провідником. Тим, хто реагує. «У місті Ха» (Наталія Погудіна, Харків-Київ, Оксана Коклонська, Харків) — роздуми про те, що повертаючись у рідне місто, маєш у ньому все менше людей, яким можеш подзвонити; все більше місць виглядають інакше, аніж у пам’яті. Нарис про любов і неприязнь до власного міста. «Хранитель часу» (Марія Ворончук, Донеччина/Львів) — історія незвичайного захоплення харківського підприємця-скляра збирати старі речі та пам'ятки комуністичної епохи. Співіснування двох світів в одному просторі — захоплення і роботи, минулого і сучасного. «Антонич» (Вадим Єрченко, Львів, Анастасія Красножон, Харків) —життя Олексія Антоновича, який у радянському минулому стояв за токарським станком, зараз – за прилавком. Ця робота стала його новим життям, і от вже 25 років як він не може його покинути… «А ви любите Держпром?» (Вікторія Бєлявська, Харків, Єлизавета Кузнєцова, Львів) — естетика плину часу, летючі миші та вимираючі професії в одній із найзагадковіших будівель міста — харківському Держпромі. «Будинок «Слово» (Жанна Озірна, Львів) – легендарний будинок «Слово» існує як і всі інші будинки. Його моторошна історія поступово стирається рутиною буденного життя.
Під час резиденції молоді режисер(к)и брали участь у воркшопах та отримували консультації від кураторів/ок.
Додаткова програма резиденції – інтеграційний вечір учасників/ць резиденції та організаторів/ць, екскурсія Харковом з локальними партнерами.

Ментор резиденції — Остап Костюк (Івано-Франківськ-Львів)
Режисер, актор, музикант. Працював у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, міжнародних проєктах на базі Інституту театральних досліджень Єжи Гротовського (Вроцлав, Польща) та Yara Arts Group «Winter Sun» (La MaMa Theatre, New York.). Співавтор музичних проєктів: «БАЙ. Гуцульська містерія», «Banda Arkan», «Tatosh Banda», «Гич Оркестр». Режисер документальної стрічки «Жива ватра», яка у 2015 році здобула спеціальну нагороду журі на канадському фестивалі Hot Docs у номінації «світова повнометражна документалістика», а також була нагороджена дипломами Міжнародного кінофестивалю «Лістапад» (Мінськ) та Одеського МКФ і визнана найкращим українським документальним фільмом 2011-2015 рр. за національним рейтингом «Знято в Україні».

Менторка резиденції — Любов Дуракова (Харків/Ужгород)
Операторка-постановниця, режисерка, сценаристка, фотографиня. Навчалася в Кіношколі Анджея Вайди у Варшаві. У співавторстві з Алісою Коваленко створила дві повнометражні стрічки «Сестра Zo» (2014 р.) та «Аліса в країні війни» (2015 р.). Учасниця кінофестивалів IDFA (Амстердам, Голландія), ArtDocFest (Москва, РФ), Krakow Film Festival (Краків, Польща), FIFDH (Женева, Швейцарія), ZagrebDox (Загреб, Хорватія), DocuDays (Київ, Україна), DOXA (Ванкувер, Канада) та інших. У 2016 році фільм «Аліса в країні війни» був відзначений гран-прі на фестивалі FIDADOC в Агадирі, Марокко. Співкураторка лабораторії документального кіно CinemaLab, кураторка фотовиставки "Жінка поміж страхами" (Ужгород, 2020).

Координаторка резиденції — Марія Ворончук ( Донецьк/Львів)

Учасники резиденції:

  • Мирослава Клочко (Львів)
  • Жанна Озірна (Львів)
  • Єлізавета Кузнєцова (Львів)
  • Вадим Єрченко (Львів)
  • Ольга Чекарєва (Харків)
  • Вікторія Белявська (Харків)
  • Олександр Чернобай (Харків)
  • Анастасія Красножон (Харків)
  • Наталя Погудіна (Харків)
  • Оксана Коклонська (Харків)

Резиденція «Майстер-клас. Павло Маков і художники-графіки»

Проблема в основі концепції резиденції — відсутність комунікації між мистецькими школами різних регіонів України та творчими поколіннями, що, в свою чергу, обмежує не тільки мистецький інструментарій, але й рівень осмислення актуальної мистецької проблематики.

Можливість для молодих митців та мисткинь познайомитись із творчим досвідом, манерою, нюансами методів та технік одного з найбільших художників свого покоління безпосередньо в його майстерні була унікальною, адже Павло Маков не займається викладанням. Молоді художники/ці мали можливість вільно експериментувати над створенням арт-буку, не обмежуючись класичними графічними техніками. Важливим було спілкування у вільному режимі щодо спільних\відмінних для Заходу і Сходу України тем, ідей, образів, засобів вираження мистецьких, історичних, політичних, соціальних проблем.

Спільно створений арт-бук був презентований на форумі «ГаліціяКульт».

Додаткова програма – інтеграційний вечір учасників резиденції та організаторів, зустрічі з харківськими митцями, екскурсія Харковом, прес-тур журналістів по всіх резиденціях.

Головна презентація результатів резиденції відбудеться на Культурному форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016

Ментор резиденції — Павло Маков (Харків)
Художник, графік. Навчався у Петербурзькій академії мистецтв та Харківському художньо-промисловому інституті. Член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор і учасник численних проєктів в Україні та закордоном.

Учасниці/ки резиденції

  • Катерина Садовщук (Львів)
  • Богдан Пилипушко (Львів)
  • Марія Гавриш (Львів)
  • Анастасія Старко(Львів)
  • Марія Романенко (Львів)
  • Валерія Ліхачова (Львів)
  • Євгенія Любчик (Львів)
  • Дмитро Попов (Харків)
  • Марія Виноградова (Харків)
  • Ірина Оленіна (Харків)
  • Альона Шостко(Харків)
  • Ольга Бабак (Харків)

Анімаційна резиденція для дітей «Відкрита тема»

Ми переконані: діти – найбільш креативний клас суспільства. Вони відкриті до всього нового і вміють робити те, про що дорослі навіть не здогадуються. Не завжди інституції культури для дітей мають можливість запропонувати вихованцям щось інноваційне. Наприклад, стати творцями візуального кінопродукту, що їм дуже цікаво, адже через кіно вони можуть висловити себе і свої мрії.

Аніматор з Івано-Франківська Роман Дзвонковський разом із асистенткою Оленою Бетц два тижні працювала з дітьми-відвідувачами Харківської обласної бібліотеки для дітей і разом створили анімаційний фільм «Фантастична країна». В подальшому бібліотека змогла викоростовувати його як приклад інноваційних методів роботи з дітьми. Презентували фільм на форумі «ГаліціяКульт»; а крім того — на презентації для відвідувачів, батьків і працівників у Харківській обласній дитячій бібліотеці; на методичному об’єднанні бібліотекарів Харківської області та навіть на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art (Львів, 2017). Подивитися мультфільм можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m23donspdMY

Додаткова програма резиденції – мандрівка районом, перегляд стрічок, знятих за участі львівських дітей на форумі «ДонКульт 2015».

Ментор резиденції — Роман Дзвонковський (Львів)
Художник, stop-motion аніматор, відеодизайнер, декоратор, засновник DzvonkMotion animation studio. Навчався у Любліні (Польща) за напрямком Animacja Komputerowa i Etiuda Filmowa UMCS, брав участь у створенні фільмів Національної кіностудії України, був асистентом режисера документального кінопроєкту Остапа Костюка «Жива ватра». Учасник багатьох соціальних проєктів, тренер-аніматор програм для підлітків і дітей.
Координатор резиденції — Роман Драган (Харків)
Заступник директора обласної бібліотеки для дітей

Художня резиденція митців «Коло спілкування»

На момент 2016 року ми спостерігали жорстку ізольованість мешканців різних регіонів України на всіх рівнях, в тому числі культурному. Попри багаторічні декларації про необхідність спілкування і співдіяння, на практиці такої інтеґрації було дуже мало. А незнання і роз’єднаність породжують конфлікти, стереотипи, страхи та агресію. У сфері культури, яка оперує емоціями, це видно найбільш виразно. Подолати бар’єри можна через розширення кола спілкування і кола співтворчості.

Сьогодні ця ситуація дещо змінюється, і нам приємно зазначити, що наші форуми, резиденції й програми обмінів також істотно доклалися до змін і послугували поштовхом для інших подібних проєктів.

Тож, метою резиденції була інтеґрація галицьких художників у харківське мистецьке середовище для творення спільного кола спілкування, знайомств, зав’язування контактів та роботи над спільними проєктами.
Результатом стала виставка-дослідження спільного/відмінного, конструктивного/деконструктивного, творчого/побутового, Я/ТИ. Виставка проходила в центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» і відкрилася на День Харкова, 23 серпня.

На форумі «ГаліціяКульт» ми презентували відео- і фото резиденції, а також частину мистецьких об’єктів.

Додаткова програма резиденції – інтеґраційний вечір учасників/ць резиденції та організаторів/ць, зустрічі з харківськими митцями/мисткинями, прес-тур журналістів по всіх резиденціях.

Співкоординаторка резиденції — Наталя Космолінська (Львів)
Співкоординаторка резиденції — Наталя Іванова (Харків)

Учасники/ці резиденції

  • Михайло Барбаш (Львів)
  • Тереза Барбаш (Львів)
  • Шумська Ганна (Львів)
  • Валерій Губєнін (Львів)
  • Артем Волокітін (Харків)
  • Тетяна Малиновська (Харків)
  • Костянтин Зоркін (Харків)
  • Віталій Кохан (Харків)
  • Олексій Яловега (Харків)
  • Оксана Солоп (Харків)

Резиденція для муралістів «Турбоарт»

Нам було цікаво вивести мистецтво з класичного простору галерей, дати можливість митцям/мисткиням повзаємодіяти з незвичним — індустріальним — середовищем та маркувати свою (форуму «ГаліціяКульт») присутність у міському просторі на довший час.

Створення муралів в просторі заводу стало цікавим досвідом не лише для авторів/ок, а й для координаторок: окрім суто логістичних питань, тут постало питання взаємодії між Творцем і Партнером. Чи готові автори знайти компроміс між власним баченням і бажаннями власників простору, де працюють? Чи власники, надаючи місце для творення, стають замовниками чи залишаються партнерами? Звертаючись до прикладів зі світової історії мистецтва, ми разом аналізували, як знакові мистецькі об’єкти (в тому числі фрески, мурали) створювались навіть в умовах, коли початкова візія авторів суперечила баченню меценатів.

Проблема в основі: постіндустріальні міста, такі як Харків, мають у своїй структурі чимало фасадних та інших площин на індустріальних будівлях, які є ідеальним місцем для створення муралів. Такі мистецькі зображення відіграють естетичну роль, формують громадський простір, стають помітним культурним акцентом у середовищі. Створення муралів вимагає багатьох зусиль і синергії різних сторін – влади, бізнесу, митців.

Спільними зусиллями муралістів з Галичини й Харкова на фасадах будівель заводу «Турбоатом» було створено кілька муралів, які передавали трансформацію індустріального духу в сучасну добу. Завод «Турбоа́том» — одне з найбільших у світі турбінобудівних підприємств, корпуси якого розташовані уздовж одного із центральних проспектів Харкова. Частина муралів сьогодні видимі з Московського проспекту, частина знаходиться на територію заводу. ​

Додаткова програма резиденції – інтеграційні зустрічі з харківським мистецьким середовищем, екскурсія містом, прес-тур журналістів по всіх резиденціях.

Головна презентація стінопису відбулася під час форуму «ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р.

Координаторка резиденції — Дарина Хрисанфова (Харків)
Художниця, старша викладачка живопису та композиції кафедри візуальних практик Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Кураторка галереї HudpromLoft (Харків).

Учасники/ці резиденції:

  • Віталій Грех (Івано-Франківськ)
  • Сергій Грех (Івано-Франківськ)
  • Володимир Федусів (Львів)
  • Василь Савченко (Львів)
  • Денис Метелін (Львів)
  • Єгор Фруктовий (Запоріжжя)
  • Oma Shu (Харків)
  • Олексій Філіпов (Харків)
  • Олексій Постульга (Харків)
  • Олександр Гребенюк (Харків)
  • Дар’я Озерова (Харків)
  • Іра Водолажченко (Харків)

 

Відео проєкту(9)