Від Труша і Сельського — до новітньої ікони й фотографії та перформансу: у візуальній програмі «ГаліціїКульт» наші куратори спробували представити візуальне мистецтво Галичини ХХ-ХХІ сторічь у всій різноманітності його тенденцій і різновидів.
Міграція, поліетнічність, залучення до ідеологічного та географічного простору імперій, мілітарність, такі специфічні риси Галичини як герметизм («свій до свого по своє»), місійність («український П’ємонт»), європейськість та інші — ці основні теми галицького пограниччя ввійшли в структуру кураторського наративу. Окрема розповідь була збудована навколо постатей видатних художників, доля яких є показовою для ситуації, що склалася в Західній Укрїні в другій половині ХХ сторіччя: Леопольда Левицького (Львів) та Опанаса Заливахи (Івано-Франківськ).
Важливо, що куратори не просто «представили мистецтво Галичини», а й продемонстрували певні паралелі з харківським художнім досвідом. Попри різні історичні обставини, і Харків, і Львів були визначними осередками модернізму та андеграунду та мають широкі аналогії в соціокультурному контексті: травматичний дослід радянизації, майже докорінні зміни етнічного й соціального складу населення, формування української ідентичності в умовах імперій.
Події програми відбувалися на майже десятку локацій. Основний проєкт розмістився на двох майданчиках — в «ЄрміловЦентрі» та Харківському художньому музеї. До експозиційного ряду залучили багато архівних матеріалів — документів, фото, відео, — аби вибудувати повноцінну розповідь про те, як складалися старі й нові міфи Галичини.
На «ГаліціїКульт» ми продовжили традицію кураторських екскурсій, започатковану ще на форумах «ДонКульт». Продовжили і традицію супроводжувати виставкову програму діалоговими форматами: дискусіями, обговореннями, презентаціями з питаннями й відповідями (докладніше дивіться в програмі форуму).
В межах візуальної програми ми презентували й проєкти, створені влітку під час «Мистецьких резиденцій» спільно харківськими і галицькими митцями й мисткинями, дослідниками й дослідницями: «Щоденник» — виставка за підсумками резиденції у Павла Макова; «Pro_Slovo»: урбаністичний проєкт ревіталізації простору навколо будинку «Слово» (цей проєкт залишився візією, зате резиденція даже поштовх до створення сайту про цей легендарний будинок-комуну письменників: http://proslovo.com/; його створила харків’янка Анастасія Ковальова в партнерстві з Харківським ЛітМузеєм). А виставка-результат мистецької резиденції «Коло спілкування» в «ЄрміловЦентрі» була своєрідною арт-прелюдією до форуму і відбулась ще у вересні.
Нарешті, окремою важливою частиною програми стала Школа перфомансу — фестиваль від «Днів мистецтва перформансу у Львові»: власне, перформанси, майстер-класи та лекції від українських, польських та ізраїльських перформансистів.
