UA
EN

Культурний форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт»

Харків | 01.10.2016-31.10.2016

  • 05.10

    18:00

    Лекція "Що таке Галичина? Від міфу до бренду"

    Василь Расевич

    ART AREA ‘ДК’, вул. Чернишевська, 13

    Призабута в радянський час Галичина пережила справжній ренесанс після здобуття незалежності України. «Мода» на галицьке прийшла аж ніяк не з України, а з літературних творів німецькомовних галицьких авторів, сюжети яких після катастрофи Другої світової війни зазвучали по-особливому. В основу конструювання міфу Галичини ліг літературний топос, який починався ностальгійними ремінісценціями, а згодом трансформувався у відверту політичну інструменталізацію. Глорифікація та ідеалізація галицького минулого виявилися необхідною умовою і для укладання нового національного соборницького наративу, і для формування ексклюзивного галицького проекту. Діапазон інструменталізації коливався від «Галичина – найбільш українська Україна» й аж до «галичани – не українці». Публічні прояви «галицькості» та їх інструменталізація стануть темою лекції. Василь Расевич – історик, есеїст, блогер, шеф-редактор відділу текстів онлайн-видання Zaxid.net, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАНУ, спеціаліст з історії Галичини австрійського періоду та політики пам’яті в сучасній Україні

  • 05.10

    19:00

    Читання-тандем «Поезія гір та міст»

    Василь Герасим’юк, Остап Сливинський

    Інтелектуальний бар Lacan, вул. Пушкінська, 74

    Рівний та впорядкований, як середньовічне місто, ритм віршів Остапа Сливинського та ламаний із різною висотністю інтонацій ритм Василя Герасим’юка ви почуєте під час цього читання-тандему. Василь Герасим’юк — поет, лауреат Шевченківської премії, автор понад десяти поетичних книжок, серед яких «Осінні пси Карпат» та «Поет у повітрі». Народився в гуцульській родині, вивезеній у 40-і рр. до Караганди на «вічне поселення»; але наприкінці 50-х рр. батьки змогли повернутися в рідне село Прокурава (Косівський район, Івано-Франківська область), де й минуло його дитинство. Остап Сливинський — поет, перекладач та літературознавець. Автор кількох поетичних книжок, зокрема, збірки «М’яч у пітьмі» та «Адам». На думку Івана Малковича, у віршах Сливинського відчутна «велика начитаність, широта поетичного покрою і своєрідна урбаністична епічність». Народився та мешкає у Львові.

  • 05.10

    19:30

    Документальний фільм «New world/ Новий світ», 101’, 2005, Австрія. Режисер – Поль Розді

    Коментує Василь Расевич. Спільно з кінопрограмою

    ART AREA ‘ДК’, вул. Чернишевська, 13

    ​Документальний фільм-фотоподорож крізь старі та нові світи територій, які входили до складу Австро-Угорської імперії. Використовуючи музику, розповіді, легенди та вирізки з газет початку XX століття, режисер створив захоплюючу подорож у часі, яка майстерно побудована на протиставленні архівних матеріалів і фотографій із сучасними кадрами тих самих місць. Показ відбувається за підтримки Австрійського культурного форуму

  • 06.10

    18:00

    Лекція «Напів-Азія, або Оплот західної культури»: ідеологічна географія Галичини між Сходом і Заходом

    Яґода Вєжейська. Спільно з лекційною програмою

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Від часу створення провінції Галичина в Австрійській імперії, її бачили або як «напів-Азію» або як «форпост Заходу». Спочатку Галичину уявляли як землю степів, скель і замків варварської шляхти; пізніше вона асоціювалася з «оплотом» західної культури, риси «Сходу» приписували імперській Росії. У лекції буде йтися про те, як змінювалося уявне місце Галичини залежно від напруги між «Сходом» і «Заходом» та між категоріями «відсталості» й «розвитку», а також про те як змінювалися ідеологічні концепти про регіон починаючи від Габсбурзької цивілізаційної місії XIX століття до ідей галицької спадщини як дорожньої карти в Європу сьогодні. Яґода Вєжейська – історикиня літератури, професорка Варшавського університету. Її наукові зацікавлення зосереджені на концептуалізаціях ідеї Галичини в польському сучасному дискурсі. Подія відбувається за підтримки Польського Інституту у Києві

  • 06.10

    18:00

    Лекція «Напів-Азія, або Оплот західної культури»: ідеологічна географія Галичини між Сходом і Заходом

    Яґода Вєжейська

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Від часу створення провінції Галичина в Австрійській імперії, її бачили або як «напів-Азію» або як «форпост Заходу». Спочатку Галичину уявляли як землю степів, скель і замків варварської шляхти; пізніше вона асоціювалася з «оплотом» західної культури, риси «Сходу» приписували імперській Росії. У лекції буде йтися про те, як змінювалося уявне місце Галичини залежно від напруги між «Сходом» і «Заходом» та між категоріями «відсталості» й «розвитку», а також про те як змінювалися ідеологічні концепти про регіон починаючи від Габсбурзької цивілізаційної місії XIX століття до ідей галицької спадщини як дорожньої карти в Європу сьогодні. Яґода Вєжейська – історикиня літератури, професорка Варшавського університету. Її наукові зацікавлення зосереджені на концептуалізаціях ідеї Галичини в польському сучасному дискурсі Подія відбувається за підтримки Польського Інституту у Києві

  • 06.10

    19:30

    Лекція «Уявна Галичина: особливості літературного ландшафту»

    Олена Галета. Вступна лекція до літературної програми

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Уявна Галичина постає з реальності фактів і квазі-реальності проектів: з листів австрійських урядників, для яких Галицький край виглядав справжнім краєм світу, з творів народжених тут польських, єврейських та українських письменників, зі спогадів мандрівників, вояків та емігрантів. Міста і містечка, села й родинні маєтки, військові гарнізони, забуті цвинтарі і залізничні станції сплітаються у складну мережу значень, химерний культурний виріб, спонукаючи до пошуку відповіді на питання: той, хто вирушає у Галичину, – куди він зрештою потрапляє? Врешті, чим є уявна Галичина cьогодні: новим світом, породженим старими текстами, чи новим текстом, породженим старими світами? Олена Галета – літературознавиця і культурологиня, професорка Львівського національного університету ім. І. Франка та Українського католицького університету. Викладала й провадила дослідження в університетах Польщі, Хорватії, Австрії, Німеччини, Канади, США й Австралії. Авторка монографії “Від антології до онтології: антологія як спосіб репрезентації української літератури к. ХІХ – п. ХХІ ст.” (2015), очільниця дослідницько-видавничого проекту “Історії літератури: чи можлива історія галицької літератури?” (2010).

  • 06.10

    19:30

    Лекція «Уявна Галичина: особливості літературного ландшафту?»

    Олена Галета. Вступна лекція до літературної програми. Спільно з літературною програмою

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Уявна Галичина постає з реальності фактів і квазі-реальності проектів: з листів австрійських урядників, для яких Галицький край виглядав справжнім краєм світу, з творів народжених тут польських, єврейських та українських письменників, зі спогадів мандрівників, вояків та емігрантів. Міста і містечка, села й родинні маєтки, військові гарнізони, забуті цвинтарі і залізничні станції сплітаються у складну мережу значень, химерний культурний виріб, спонукаючи до пошуку відповіді на питання: той, хто вирушає у Галичину, – куди він зрештою потрапляє? Врешті, чим є уявна Галичина cьогодні: новим світом, породженим старими текстами, чи новим текстом, породженим старими світами? Олена Галета – літературознавиця і культурологиня, професорка Львівського національного університету ім. І. Франка та Українського католицького університету. Викладала й провадила дослідження в університетах Польщі, Хорватії, Австрії, Німеччини, Канади, США й Австралії. Авторка монографії “Від антології до онтології: антологія як спосіб репрезентації української літератури к. ХІХ – п. ХХІ ст.” (2015), очільниця дослідницько-видавничого проекту “Історії літератури: чи можлива історія галицької літератури?” (2010)

  • 07.10

    17:00

    Лекція «Галичина у творах Шмуеля Йосефа Аґнона»

    Зоя Копельман

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    До 50-річчя з дня нагородження Аґнона Нобелівською премією в галузі літератури Аґнон народився у Бучачі, що раніше був частиною Австро-Угорщини. Він з дитинства вільно говорив польською, українською, німецькою. Навчався у хедері, студіював Тору, Талмуд мовою іврит. Мешкав у Львові, Єрусалимі, Берліні. Спочатку писав їдишем, згодом перейшов на іврит. Автор кількох художніх книг про Галичину, зокрема, роману про бідного хасида у Галичині «Весільний балдахін». 1966 року був нагороджений Нобелівською премією. Зоя Копельман — літературознавця, перекладачка, доктор філологічних наук, викладачка Єврейського університету в Єрусалімі. Досліджує літературу, написану на івриті, а також єврейську культуру. Наразі працює над книгою про творчість Шмуеля Йосефа Аґнона. Подія відбувається за підтримки Посольства Ізраїлю в Україні

  • 07.10

    18:00

    Публічне інтерв’ю із Сюзанною Шолль

    Сюзанна Шолль

    ART AREA ‘ДК’, вул. Чернишевська, 13

    Сюзанна Шолль (народилася 1949 р. у Відні) отримала освіту за фахом славістика у Римі та у Москві. Багато років працювала кореспонденткою ORF у Бонні з 1989 року, а з 1991 – у Москві. З 1997 до 2000 вона керувала програмою „Europajournal“ на радіо ORF у Відні, потім повернулася до Москви, де очолила редакцію радіо ORF. Також вона є авторкою численних романів: «Російський щоденник», «Московські кухонні розмови», «Подорож до Караганди», «Дочки війни – вижити у Чечні», «Росія з та без душі». Сюзанна Шолль влаштовувала подіумні дискусії у Німеччині про Україну. Подія відбувається за підтримки Австрійського культурного форуму

  • 08.10

    13:00

    Між приватним та публічним: досвід резиденції «Будинок слово: creare vita».

    Презетація порталу ProSlovo

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Проект відбувся в рамках програми «Творчі резиденції» 11 – 24 серпня 2016 року у Харкові. Проект реалізовано за підтримки Advocate Europe та MitOst

  • 08.10

    17:00

    Предпрезентація книги «Львів. Про відчитання міста заново»

    Катажина Котинська. Модераторка – Олена Галета

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Авторка подає цілісне розуміння образу Львова в літературі різних народів усього ХХ ст. Говорить про вибудовування української, польської, єврейської та російської нарації про Львів та їхні взаємини і конфлікти. Про те, як конструюють свій образ міста різні автори, орієнтуючись на певну групу читачів. Книга готується до друку у «Видавництві Старого Лева». Катажина Котинська — україністка, літературознавець, перекладачка. Працює в Інституті славістики Польської академії наук і викладає у Ягеллонському університеті. Подія відбувається за підтримки Польського Інституту у Києві

  • 08.10

    20:00

    ​Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»

    Юрій Завадський, Андрій Капуста, Тимур Скорбенко, Ростислав Ковальчук, Богдан Супрунюк

    Інтелектуальний бар Lacan, вул. Пушкінська, 74

    Чи не єдиний сучасний автор «фонетичної поезії» в Україні Юрій Завадський продовжує авангардну традицію європейської літератури, працюючи зі звуковими формами тексту. Звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт» , насичує простір і насичує свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та монетизацією, за яку відповідає Завадський. «Транспортна» тема відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини. Це поєднання «нойзу» та «поезії», що змушує слухача зазирнути в себе та відчути себе собою. Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура), Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер), Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина), Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти), Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду) (Всі – Тернопіль)

  • 09.10

    14:00

    Обговорення-презентація «Рro_Slovo: ревіталізація громадського простору біля Будинку Слово»

    Проект відбувся в рамках програми «Творчі резиденції» 11 – 24 серпня 2016 року у Харкові

    Будинок «Слово», вул. Культури, 9

    Проект реалізовано за підтримки Advocate Europe та MitOst

  • 09.10

    16:00

    Дискусія «Нові контексти старих ідей: про націоналізми в Україні та Європі»

    За участі: Олександра Зайцева, Михайла Мінакова, Василя Расевича, Сергія Наумова. Модератор – Володимир Склокін

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Зараз Європа переживає відродження націоналізмів. Багато країн Європейського Союзу прагнуть повернути собі той суверенітет, яким поступилися заради колективної ідеї спільної Європи. Країни колишнього соціалістичного блоку і СРСР в пошуках своїх ідентичностей і політичного місця в сучасній Європі все частіше звертаються до радикальних правих ідей. За останніх 25 років націоналізм для українського суспільства став одночасно як засобом для позбавлення від російських впливів, так і сильним бажанням стати частиною Європейського Союзу. Які витоки і ідеї націоналізму в Україні? Яку роль відіграв націоналізм в українській історії? Які причини відродження націоналізмів? Яким є націоналізм сьогодні в Україні і в Європі і чи є загроза повернення моделі класичної національної держави початку ХХ ст.? На ці та інші питання спробують відповісти учасники дискусії історики та філософи зі Львова, Харкова та Києва.

  • 09.10

    17:00

    Презентація книги «Відвага і страх»

    Оля Гнатюк. Модераторка – Ірина Старовойт

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Книга «Відвага і страх» — це мереживо історій, що ними викладалась бруківка 1939-го року у Львові. Це не ще один знеособлений аналіз сухих звітів історичної ходи – це долі, виписані з архівів власної родини, знакових постатей та тих, на кому око читачів до цього не зосереджувалось. Авторка зізнається, у такий спосіб хотіла подякувати львів’янам та українцям загалом. Оля Гнатюк — професорка Варшавського університету та викладачка Києво-Могилянської академії, польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка. Володар Головної відзнаки на книжковому Форумі у Львові 2015 р. за книгу «Відвага і страх». Ірина Старовойт – літературознавиця, поетка, доцентка Львівського університету та Українського католицького Університету. Досліджує культуру та динаміку пам’яті про ХХ ст. у Східній Європі. Проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США).

  • 10.10

    17:00

    Лекція «Львiв Cтaнicлaвa Лeмa»

    Андрій Поритко

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Bидaтний пиcьмeнник-фaнтacт i фyтypoлoг Cтaнicлaв Лeм, нe пoкидaючи Львoвa, вcтиг пoжити y тpьox piзниx кpaїнax. Koли з’яcyвaлocя, щo CPCP пpийшoв y Львiв тaки нaдoвгo, Лeм пpийняв нeлeгкe piшeння пepeїxaти в iншe мicтo Гaличини, aлe вжe пo пoльcький бiк кopдoнy — дo Kpaкoвa. Зa ipoнiєю дoлi, втiкaючи вiд yтиcкiв кoмyнicтичнoї цeнзypи, Лeм вcтиг пoжити i в кpaїнi, вiд пaнyвaння якoї Львiв звiльнивcя зa тpи poки дo йoгo нapoджeння, — a caмe в Aвcтpiї. Тa кyди б нe зaнocилa дoля пиcьмeнникa, вiн зaвжди дyжe тeплo згaдyвaв пpo Львiв — i бiльшe нiкoли дo ньoгo нe пoвepнyвcя. Андрій Поритко – літературознавець, перекладач Лема; мешкає у Львові. Проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США)

  • 10.10

    20:00

    Документальний фільм «The Last Jew from Drohobych / Останній єврей із Дрогобича», 98’, 2012, Австрія Режисер – Поль Розді

    Коментує Ірина Старовойт. Спільно з кінопрограмою

    ART AREA ‘ДК’, вул. Чернишевська, 13

    Документальна історія Алфреда Шраєра, за його словами, єдиного єврея, який вижив під час нацистської окупації Дрогобича. Шраєр був одним із учнів видатного письменника Бруно Шульца. Під час окупації Шраєр пройшов примусові роботи і концентраційні табори, а після війни повернувся до рідного Дрогобича. Став відомим музикантом і суспільно-культурним діячем. Показ відбувається за підтримки Австрійського форуму​

  • 11.10

    17:00

    Полікультурність як ідентичність у романі «Дім з вітражем»

    ​Жанна Слоньовська. Модератор – Олег Коцарєв

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Роман-переможець конкурсу польського видавництва «Знак» Literanova був обраний з-поміж більш як тисячі рукописів. Львівський дім з вітражем – 1912 року «народження», у якому мешкає чотири покоління жінок (прабабця, бабця, мама і донька). У романі є зріз культурного і політичного життя в періоди становлення української державності (Соломія Крушельницька і визвольні змагання, В’ячеслав Чорновіл і його соратниця, оперна співачка Маріанна) – елементи захоплюючої, інтригуючої любовної історії. Жанна Слоньовська – польська письменниця українського походження. Народилася у Львові. Навчалася у Українській академії друкарства. Працювала журналісткою в Незалежному телевізійному агентстві («НТА»). Переїхала в Польщу, де розпочала кар`єру письменниці, пише польською мовою. Подія відбувається за підтримки Польського Інституту у Києві

  • 11.10

    18:30

    «Лекція Слова з Галицьких світів: про своє і запозичене, про давнє і сучасне…»

    Наталя Хобзей

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Характерні риси галицького мовного простору мають давнє глибоке коріння. Хоча Галичина належала до імперії Габсбургів, але місцеві русини-українці за різних обставин намагалися бути співтворцями літературної мови, уживати її в багатьох сферах своєї діяльності: побуті, літературній творчості, освіті, наукових студіях, виробляючи свої підходи до витворення мовної системи загалом. У лекції йтиметься про лексичні особливості мовлення галичан, про діалектну лексику та її походження, а також про мовлення міста – про лексикон львів’ян «старої дати» і сучасних. Наталія Хобзей – мовознавиця, завідувачка відділу української мови Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Серед численних студій – «Гуцульська міфологія», у співавторстві: «Лексикон львівський: поважно і на жарт” (Гран прі «Форуму видавців» 2009 р.), «Гуцульські світи. Лексикон»

  • 12.10

    17:00

    Презентація книги «Листи з Литви/Листи зі Львова»

    Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка. Модератор – Ростислав Мельників

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Протягом листопада 2015 року поетеси Мар’яна Савка та Маріанна Кіяновська писали одна одній листи. Тільки це листування було не звичайним, а віршованим, та ще й розгорталось перед очима шанувальників творчості авторок у Facebook. На ці вірші-листи чекали, їх обговорювали і поширювали. У них є все – і дружба, і політика, і гострота сучасності, і роздуми над величчю кохання. Подія відбувається за підтримки Видавництва Старого Лева

  • 12.10

    18:30

    Лекція «Модернізм Львова і Харкова: між «буржуазним» функціоналізмом і соціалістичним конструктивізмом

    Юлія Богданова, Євгенія Губкіна

    «Студія 42», пл. Конституції, 1, під’їзд 7, поверх 2

    Модернізм Львова і Харкова: між «буржуазним» функціоналізмом і соціалістичним конструктивізмом Після Першої світової війни і розпаду великих імперій Львів опинився у складі Польської держави, а Харків – у складі Радянського Союзу. Ці два міста невпинно рухалися у ХХ століття, набуваючи ознак, які пропонував і диктував новий час і обставини. Польська держава і радянська Україна створювали різні політичні моделі. Як це вплинуло на нові форми і способи вираження в архітектурі? Які основні задачі ставила перед архітекторами влада і яке місце в них займала людина? Чим є авангардна архітектура у Львові і Харкові? Чим функціоналізм відрізняється від конструктивізму? Який був вплив міжвоєнної архітектури на естетику та практику в СРСР? Ці та інші питання будуть розглядати дослідниці зі Львова та Харкова у формі дискусії. Юлія Богданова – історикиня архітектури, викладачка Львівської Політехніки, співавторка книг «Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ – ХХІ ст.», «Сецесія у Львові» Євгенія Губкіна – архітекторка, кураторка, дослідниця Центру міської історії, авторка архітектурного путівника Славутичем

  • 13.10

    19:00

    Розмова про «Станіславський феномен»

    Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв. Модераторка – Тетяна Трофименко

    Інтелектуальний бар Lacan, вул. Пушкінська, 74

    Ціла плеяда письменників походить з Івано-Франківська (колишній Станіславів). Які передумови цього явища? Які особливості письма? Яка в них постає Галичина? Чому це більшою мірою проза і меншою мірою поезія? Хто там свій, хто чужий? Профондовано «Спільнокоштом»

  • 14.10

    19:30

    Публічне інтерв’ю з Юрієм Андруховичем

    Спілкується Любов Якимчук

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Юрій Андрухович — один з найпопулярніших українських ньюзмейкерів, який, будучи письменником, має сміливість коментувати не лише культурні, а й політичні та історичні явища. Це інтерв’ю про його інші інтерв’ю та колонки, про літературу та ідеологію, а також про письменницьку відповідальність.

  • 15.10

    17:00

    Лекція «Сяйво і сутінки Сходу (мова про Йозефа Рота)»

    Юрій Прохасько

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Довгий час Йозефа Рота (1894-1939) вважали письменником другого ряду, якщо не третього. Не аж так давно все рішуче змінилося. Сьогодні він безумовно перебуває серед чільних німецькомовних прозаїків і головних авторів світової літератури ХХ століття. Як промовляє до нас сьогодні ця несамовита творчість, ця галицька єврейська біографія, ця дивовижна множинна і мінлива ідентичність. Чому так важливо читати нині Йозефа Рота. Чому краще знати його, а не не знати. Юрко Прохасько – ґерманіст, перекладач, есеїст, публіцист і виставковий куратор. Студіював ґерманістику і психологію у Львівському університеті і навчався групового психоаналізу в Альтаусзее. Юрко Прохасько мешкає у Львові,. працює в тамтешньому Інституті Івана Франка НАН України і викладає в Університеті ім. Івана Франка та Психоаналітичному Інституті. Подія відбувається за підтримки Австрійського культурного форуму ​

  • 16.10

    17:00

    Лекція «Леопольд фон Захер-Мазох та його жінки»

    Тарас Лютий

    Літературний музей, вул. Багалія, 6

    Чому ім’я Захера-Мазоха зажило слави сексуального збочення «мазохізм»? Чи поневолений чоловік у модерному світі не менше за жінку? Чому опис Мазохом особливого сексуального темпераменту вразив його сучасників? Як проявляються бінарні опозиції між «садизмом» і «мазохізмом»? Чи відображають «мазохістичні фантазії» особливості української душі? На ці та інші питання спробуємо дати відповідь у лекції, присвяченій пошукам межі людини в творах Леопольда фон Захер-Мазоха. Тарас Лютий — український філософ і письменник, представник молодшої ґенерації Київської філософської школи. Автор понад 40 наукових праць, зокрема — 3 монографій, присвячених проблемам історії філософії, філософської антропології.

  • 16.10

    20:00

    Мультимедійний перформанс Галини Крук «Опір матерії»

    Галина Крук, Юрко Єфремов, Ігор Цикура

    Інтелектуальний бар Lacan, вул. Пушкінська, 74

    Концептуальний мультимедійний проект «Опір матерії» виник на перетині пронизливої та відвертої поезії львів’янки Галини Крук, широкого діапазону музичних інтонацій харків’янина Юрка Єфремова та різнопланового й багатозначного відео-арту киянина Ігоря Цикури. Синергія від цієї мистецької взаємодії дає шанс переосмислити досвід пережитого та знайти спосіб говорити про це, протиставивши опору матерії внутрішній опір.

  • 17.10

    19:00

    Львівський андеграунд. Історії про львівських гіпі від Андрія Куркова

    Андрій Курков. Модераторка — Тетяна Трофименко

    Інтелектуальний бар Lacan, вул. Пушкінська, 74

    Культура Галичини – це не лише традиційні мейнстрімові форми культури, а й андеграунд зі своїм колоритом і традиціями, приміром, рух гіпі. Розмова про львівський андеграунд відбудеться із відомим письменником Андрієм Курковим, який тему львівських гіпі ввів у свій роман «Львівська гастроль Джиммі Гендрікса», провівши перед тим авторське дослідження. Андрій Курков — український російськомовний письменник, журналіст, кіносценарист. Автор кількох десятків книжок для дорослих та дітей. Автор роману «Львівська гастроль Джимі Хендрікса». Проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США)

  • 10.11

    18:00

    Лекція «Пам’ять, сліпота і прозріння: Галичина та її личини ХХ сторіччя»

    Ірина Старовойт

    ART AREA ‘ДК’, вул. Чернишевська, 13

    Галичина першої половини ХХ ст. – це один з найнебезпечніших, найрізномовніших, найтурбулентніших закутків світу. Між 1914 і 1944 влада тут мінялася 7 і більше разів, а насильство й терор з різним ступенем інтенсивності загрожували, знищували і переміщували людей. Голокост, етнічні чистки, депортації знелюднили Галичину і вже інші люди почали новий відлік життя у старих будинках. Пам’ять про це почасти зникла разом зі своїми носіями, а почасти потрапила під жорстку цензуру. Однак з розпадом СРСР, зі зміною поколінь і досвіду попередні “інсталяційні матриці пам’яті” вийшли з ладу. Коли йдеться про приватну, поколіннєву чи родинну пам’ять, то її ще можна зцілити через зусилля спогадів і авто-біо-графій різними рідними мовами. Що тоді відкриється нашим сучасникам в Україні? І що робити далі з таким прозрінням, болем і знанням-тягарем? Ірина Старовойт – літературознавиця, поетка, доцентка Львівського університету та Українського католицького Університету. Досліджує культуру та динаміку пам’яті про ХХ ст. у Східній