Що ми робили на Закарпатті?
- Знайомились, дізнавались про різні активні соціокультурні групи й ініціативи Закарпаття і навпаки, розповідали про найбільш активні — харківські.
- За допомогою різних ігор (наприклад, спільного творення колажів) намагалися накреслити «мапу стереотипів»: з'ясовували, як один регіон уявляє інший. Пізніше ми порівняли ці колажі із баченням, яке з’явилося після подальших візитів і співпраці.
- Передавали досвід: кураторки програм попередніх форумів ділилися напрацюваннями і аналізували, що б наступного разу зробили інакше.
- Вивчали інфраструктуру Ужгорода й Мукачева, обирали локації, де варто проводити події форуму — з огляду не лише на місце, а й на команди, які там працюють.
- Їздили в різні цікаві місця, які допомагали відчути специфіку регіону.
- Спільно накреслювали — що саме було б цікаво почути й побачити закарпатській публіці.
- А ще — танцювали закарпатські народні танці під супровід «Гудаків» та… влаштували заручини Закарпаття зі Слобожанщиною.
Програма:
24 травня.
Круглий стіл «Регіональні соціокультурні форуми. Досвід і перспективи».
Інтеґраційна забава «Колаж стереотипів»
25 травня.
Поїздка Закарпаттям:
– Хуст: мали екскурсію містом і піднімалися на гору з руїнами Хустського замку, з якої не лише відкриваються мальовничі краєвиди, а й стає більш зрозумілим прикордонний статус Закарпаття, яке від іншої України відділено горами
– Село Іза – центр лозоплетіння: аналіз того, як народні промисли можуть існувати сьогодні.
– Нижнє Селище: познайомились із виробництвом «Селиської сироварні» та з досвідом роботи в селі інтернаціональної комуни, яка не лише займається виробництвом органічних продуктів, а й опікується місцевим будинком культури та організовує міжнародний дитячий театральний фестиваль «Птах». Найбільші враження — вплив комуни і малого бізнесу на розвиток селища і його міжнародні зв'язки; емпіричний досвід зіткнення все ще більш патріархальної моделі Закарпаття — з більш схильною до ґендерної рівності Слобожанщини.
Важливим досвідом став вечір в садибі родини Пригар, де власники створили музей народних промислів. Багато хто з молодих гостей зі Слобожанщини вперше побачили різні техніки традиційних ремесел — окремі види вишиванок, писанкарства, музичних інструментів. Відкриттям стали для багатьох і традиційні закарпатські страви, і мелодії — для гостей грав відомий гурт «Гудаки». Спонтанно організувалася забава «Заручини Слобожанщини і Закарпаття». «Наречених» (ужгородця і харків’янку) вбрали у народні строї, закликали любити і поважати один одного і запросили до танцю.
Для менеджерок/ів культури, більш звичних до урбаністичного модерного дискурсу, це занурення в дискурс традиційний теж стало важливим досвідом і дало нову оптику.
26 травня
Знайомство з локаціями та потенційними партнерами майбутнього форуму «СлободаКульт».
Створення перших начерків майбутніх програм за напрямками: візуальне мистецтво, література, кіно, лекційно-дискусійна програма. Важливою була як міжрегіональна взаємодія, так і співпраця між напрямками. Співавтори відповідали на провокативні запитання колег, слухали критичні зауваження і поради. Перші варіанти програм ми також зберегли і обговорювали на зустрічі у вересні.
У ці три дні утворилися міжрегіональні робочі групи, які далі працювали над програмами форуму «СлободаКульт».
