UA
EN

Програма культурних обмінів: «Міжрегіональні соціокультурні форуми. Досвід і перспективи»

Ужгород, Харків | 24.05.2017-08.09.2017

Програма культурних обмінів: «Міжрегіональні соціокультурні форуми. Досвід і перспективи»

Ми вже багато говорили про те, що один з наших ключових принципів — не привозити «готовий культурний продукт» і не нав’язувати своє бачення, а випрацьовувати програму кожного форуму спільно. Так, щоб у команді були:

  • люди з регіону, який себе презентує, 
  • приймаюча сторона,
  • фахівчині й фахівці з інших міст, які привносять сторонню оптику та мають особливу експертизу. У нашому випадку це переважно люди, які відпрацювали з нами вже не один сезон.

Готуючись до форуму «СлободаКульт», ми вирішили зібрати всіх цих людей і побувати як у містах, яким належало приймати форум (Ужгород та Мукачево — Закарпаття), так і в частині з тих, які ми репрезентували на форумі (Харків, Чугуїв, Слов’янськ, Святогірськ, Краматорськ — Слобожанщина). 

Команди не лише шукали локації і партнерів для подій, а й намагалися зрозуміти — як твій регіон бачиться «з іншого боку карти» та, що не менш важливо, провести ревізію самоідентифікації. Виклики, пов’язані з проговорюванням «інакшості» (культурної, релігійної, мовної та будь-якої іншої), історії, сучасного контексту, мотивують не лише глядачів, але й митців та кураторів. Саме в розмовах з приймаючої стороною викристалізовувалося глибше розуміння себе, свого міста, регіону.

Навіть якби форум з якихось причин не відбувся (як поки що це відбулося з форумом «ТранскарпатіяКульт», така програма є самоцінною: це можливість колегам із двох дуже віддалених і слабко знайомих між собою регіонів познайомитися, попрацювати та помандрувати разом. Досвід спілкування і співтворення, процес віддзеркалення (коли розказуючи про власний регіон у іншому, маєш можливість побачити себе зі сторони) є надзвичайно важливими для налагодження міжінституційних і колегіальних зв’язків.

Формально цей проєкт називався «Програма культурних обмінів: «Міжрегіональні соціокультурні форуми. Досвід і перспективи», але насправді все було куди веселіше.

Про те, для чого були ці поїздки і як вони були влаштовані — читайте далі, в описах окремих зустрічей.

А ми додамо ще трохи про те, чому ми робимо такі програми: 

По-перше, після довгої спільної проєктної роботи народжуються майже родинні зв’язки й довга співпраця вже в інших проєктах. У нашому досвіді яскравими прикладами є: «Театр Переселенця», який народився на «ДонКульті» у Львові; плідна співпраця харківського арт-клубу Art Area «ДК» з львівськими музичними колективами Collegium Musicum і Гич Оркестер, тісна проєктна робота ужгородських менеджерів і митців з харківськими колегами — ЛітМузеєм та Резиденцією «Слово», агенцією “Bagels & Letters” та іншими.

По-друге, відсутність державної політики щодо розвитку міжрегіональних культурних зв’язків, відсутність особистого досвіду подорожей Україною (40% громадян не виїжджали за межі населених пунктів, де мешкають), нестача культурного і мистецького контенту в ЗМІ, особливо на телебаченні (основному джерелі інформації для 70% громадян) призводять до того, що більшість українців мають шаблонні, стереотипні, часто з негативним забарвленням, уявлення про інші регіони. Відсутність сталої комунікаційної мережі між культурними інституціями локалізує їхню діяльність в рамках власного міста. Проте саме міжрегіональна співпраця і виникнення колаборативних проєктів, обмін творчим досвідом і здобутками здатні донести актуальну інформацію про регіони, зламати стереотипи, дати привід пишатися різноманітністю культури України.