UA
EN

Проєкт-дослідження "Освіта менеджерів культури. Аналіз актуальної ситуації і перспектив розвитку"

Київ, Одеса, Харків, Львів | 15.06.2021-30.10.2021

«Про якість підготовки випускників ЗВО говорити досить складно, адже в Україні досі не проводився і не проводиться системний моніторинг працевлаштування. А тому неможливо сказати, який відсоток молодих людей знайшов місце роботи взагалі та за спеціальністю зокрема», - робить висновок НАЗЯВО у своєму звіті за 2019 рік, опублікованому 2020. Ця теза
стосується зокрема і менеджерів культури. Власне, повністю відсутній масив статистичної інформації, що по суті унеможливлює аналіз і подальше вдосконалення освітніх програм, оскільки відсутні вихідні дані для формування критеріїв.
Щороку близько тисячі випускників ЗВО отримують дипломи, що де юре дають їм можливість працювати у сфері культури, організовувати мистецькі події, управляти проєктами та процесами в інституціях. За останні роки з’явилася ціла низка нових інституцій - УКФ, Український інститут, Інститут книги - що потребує кваліфікованої праці менеджерів культури як всередині цих організацій, так і для реалізації їхньої стратегічної діяльності. Міжнародні програми, що діють в секторі культури - House of Europe, Creative Europe, програми посольств і міжнародних фондів в Україні – також передбачають залученість менеджерів культури. Міністерство культури та інформаційної політики анонсує програму створення центрів культурних послуг і культурних хабів в населених пунктах по всій країні, ефективна робота яких безпосередньо буде залежати від
рівня кваліфікації й досвіду менеджерів. Вищезгадані організації нарікають на брак кадрів, проблему набрати ефективну команду, а також на недостатню спроможність менеджерів
багатьох організацій, що подаються на гранти, управляти проєктами. Є також гіпотеза, що великий відсоток випускників ЗВО, які навчалися за освітніми програмами з підготовки  менеджерів культури, в результаті працюють в інших сферах, бо культурна не дає очікуваного матеріального забезпечення і кар’єрного розвитку. Наразі неможливо отримати інформацію з публічних джерел, скільки здобувачів освіти за програмами з підготовки менеджерів культури працевлаштувалися за фахом. У ЗВО працюють досвідчені викладачі, але серед них не багато викладачів з практичним досвідом роботи у реальних культурних проєктах, іноземною
освітою, МBA тощо. Ті, хто давно працює в системі вищої освіти, можливо не здогадується про потреби ринку праці. 
У світі існує багато різноманітних програм для менеджерів культури. Існують асоціації університетів, які мають мистецькі та менеджерські програми, що розвиваються в рамках мереж, наприклад таких як Cumulus Association (входять 280 приватних і публічних ЗВО).
Українські ЗВО не долучені до мереж і не мають можливості спільного використання модерних програм. Бракує кількісних і якісних показників щодо надання в Україні освітніх послуг з менеджменту культури, немає індикаторів ефективності чинних освітніх програм і статистики попиту на фахових спеціалістів. Запит ринку праці не корелюється із плануванням навчальних процесів. Врешті як здобувачі освіти, так і роботодавці/донори/інвестори не отримують послуги
суголосні вимогам сьогодення. Якщо зважати, що більшість студентів навчаються за бюджетні кошти, то держава як замовник також не отримує актуальну послугу.

Благодійний фонд «Мистецькі надра» (Dofa fund) з 2014 року організовує міжрегіональні мультидисциплінарні культурні форуми, програми міжрегіональних обмінів для культурних менеджерів. За цей час ми працювали з більш ніж 100 організаціями з різних міст і регіонів України і менеджерами культури, що в них працюють. Більшість з них зазначали, що базова освіта, яку вони здобули у ЗВО не є спеціалізованою, а знання і навички, які вони використовують на практиці, були здобуті не у ЗВО, а завдяки неформальній та інформальній освіті, стажуванням за кордоном, участі в міжнародних проєктах та резиденціях. Менеджери, що працюють не у великих містах, а також ті, що працюють в державних організаціях, скаржилися, що відчувають себе неконкурентоспроможними в ситуаціях здобуття грантів, участі у конкурсах; не відчувають достатньої компетентності для участі у міжнародних проєктах.

Партнери проєкту, МЗ Хаб, мають понад 15-річний досвід реалізації соціологічних досліджень в Україні як у співпраці із міжнародними донорськими організаціями (проєкт USAID з медіаграмотності та фінансової грамотності, UNICEF дослідницький супровід щодо дошкільної освіти, репродуктивного здоров’я, якості харчування, імунізації), так і з комерційними організаціями (ПУМБ, Ощадбанк, Comfy, Нові Продукти тощо), українськими державними організаціями (Український Інститут, Державна служба з питань праці тощо). Спеціалізацією компанії є не лише реалізація досліджень, а й аналітичний супровід розробки та налаштування системних внутрішніх досліджень в компаніях-замовниках. Саме тому їх досвід та експертиза стали надзвичайно важливою як для проведення самого дослідження, так і для розбудови аналітичної рамки реалізації проєкту.

Інноваційність проєкту полягає у поєднанні різних методів досліджень - соціологічних опитувань, напівформалізованих експертних інтерв’ю, порівняльних аналізів освітніх програм, експертизи нормативних актів та публічної інформації на сайтах ЗВО - задля глибинного і різностороннього аналізу доволі вузької спеціалізації, яка знаходиться на стику культури і менеджменту, але має великий вплив на весь сектор культури та креативних індустрій.

Соціологічні дослідження
Завдання
- Дослідити освітні послуги, що надаються ЗВО здобувачам освіти за спеціальністю МСКД 028 та за освітніми програмами з підготовки менеджерів культури.
- Дослідити запит ринку праці та можливості для професійної реалізації випускників ЗВО.
- Співставити запит і пропозицію.
- Проаналізувати освітні програми.
- Виявити сильні та слабкі сторони освіти для менеджерів культури з точки зору студентів, випускників, викладачів, адміністрацій ВНЗ, роботодавців, донорів, експертів.
- Дослідити деякі кейси ЗВО країн ЄС з метою подальшого використання позитивного досвіду.
- Порівняти європейські і українські кейси.
- На основі досліджень розробити перелік рекомендованих змін і дорожню карту модернізації навчальних програм для менеджерів культури.
Опитування відбулось у Львові, Харкові, Києві, Одесі.
Фокусними є наступні ЗВО: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Львівський національний університет імені І. Франка, Львівська національна академія мистецтв, Харківський національний університет імені В. Каразіна, Харківська державна академія культури, Одеський національний університет імені I. Мечникова.
Соцопитування (до 300 осіб):
Студенти-магістри ЗВО, спеціальність менеджмент соціокультурної діяльності – до 107 осіб
Студенти-магістри ЗВО, спеціальність культурологія, спеціалізація – менеджмент – до 155 осіб
Випускники ЗВО, що мають досвід роботи 3- 5 років – до 63 осіб
В якості методу основного етапу дослідження обрано онлайн анкетування. Розмір теоретичної похибки для вибірки в цілому (до 300 респондентів) не перевищував 5,5% та дозвов використовувати методи математичної статистики для оцінки відмінностей між підгрупами аудиторій.
Напівформалізовані експертні інтерв’ю (70 осіб)
Представники творчих професій – 16 осіб
Викладачі ЗВО – 15 осіб
Адміністрація ЗВО (декан, проректор) – 8 осіб
Організатори недержавних освітніх програм з культурного менеджменту – 5 осіб
Куратори програм, що спеціалізуються на культурному менеджменті в іноземних ЗВО – 2 осіб Українські студенти, що навчалися/навчаються в іноземних ЗВО – 5 осіб
Роботодавці з державного сектору – 5 осіб
Роботодавці з недержавного сектору – 5 осіб
Донорські організації – 6 осіб
В якості методу основного етапу дослідження обрано індивідуальні (особисті або за допомогою онлайн-ресурсів для спілкування: Zoom, Google Meets, Skype тощо) напівформалізовані експертні інтерв’ю. Індивідуальні бесіди дозволяють детально дослідити думки кожного окремого експерта та забезпечать неупередженість через відсутність впливу інших учасників дослідження на думку експерта. Формат опитування дозвов оцінити не тільки кількісні показники (скільки, як часто), але й якісні показники (причини, впливи, болі та очікування). Такий підхід передбачає, що респондент висловлює не лише власні думки та позиції стосовно тематики дослідження, а й транслює й узагальнює думки та очікування професійної спільноти, до якої належить. Таким чином, дослідження не обмежується вибіркою опитаних, а охоплює професійні кола, які значно перевищують розмір вибіркової сукупності.
Композиція дослідження передбачала рівномірне охоплення 8 цільових ЗВО, що дозволило скласти загальноукраїнську картину проблематики дослідження та забезпечить максимальну різноманітність думок.
Мінімальна вибірка для підгрупи експертів складає 5 інтерв’ю. Для забезпечення різноманітності думок мінімально допустимим розміром вибірки є 3 респонденти у кожній підгрупі. Відповідно до теорії конструктів Келлі, для дослідження необхідно мати мінімум 3 об’єкти, які можна порівняти між собою та шукати відмінності та схожості між парами таких об’єктів. Отже, залучення мінімум 5 експертів з кожної цільової групи є цілком достатнім.
Кабінетні дослідження
Статистика ЗВО (дані з офіційних джерел щодо кількості закладів, які пропонують освітні послуги;форми власності, ступені освіти, назви освітніх програм, стан їх акредитації, статистичні дані про ліцензійні обсяги, мінімальні прохідні бали, вартість навчання та ін.) Кількість досліджених закладів – 35.
Компаративний аналіз. Проаналізовано 8 освітніх програм з підготовки менеджерів культури українських ЗВО і 6 програм аналогічного спрямування з ЄС. Проаналізовано стратегії моделювання менеджерських професій в Україні та ЄС.
Проаналізовано документи, що регулюють надання освітніх послуг і освіту в галузі культури (Документи МОН, Документи НАЗЯВО).
Джерельна база дослідження
Офіційні сайти МОН, Міністерства культури і інформаційної політики України, НАЗЯВО.
Офіційні сайти українських ЗВО.
Офіційні сайти обраних закордонних ЗВО.
Запити до ЗВО щодо надання інформації, якщо її бракує на сайтах.
Інформація надана за запитом Українським культурним фондом, Українським інститутом, Міжнародним фондом «Відродження», програмою House of Europe, Мистецьким Арсеналом, Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти, Центром сучасного мистецтва М17, ЄрміловЦентром (Харків), Музеєм сучасного мистецтва Одеси, Муніципальним центром сучасного мистецтва (Львів), іншими організаціями.

 

Результати досліджень максимально достовірно демонструють ситуацію щодо освіти менеджерів культури в Україні. Аналітичний звіт містить аналіз нормативних документів, порівняльний аналіз стандартів вищої освіти рівнів бакалавр і магістр за 4 спеціальностями, показників надання освітніх послуг в 35 державних ЗВО, компаративний аналіз 6 європейських та 8 українських освітніх програм з менеджменту культури. Кожен розділ містить висновки та рекомендації.

Дорожня карта, створена на основі дослідження, пропонує вектори змін і кроки до оновлення системи освіти для менеджерів культури. Саме ці матеріали можуть стати піґрунтям для розробки актуальних освітніх програм з підготовки менеджерів культури, які будуть відповідати запиту ринку праці та матимуть потенціал розвитку в майбутньому, сприятимуть конкурентоспроможності випускників ЗВО на національному та міжнародному ринках праці.