25 жовтня, 10:00
Круглий стіл для професіоналів книжкової сфери в партнерстві Centre national du livre (CNL, Національний центр книги, Франція).
Centre national du Livre
Подія була організована в партнерстві з CNL - Centre national du livre (Національним центром книги). Круглий стіл для фахівців книговидавничої сфери дав можливість українській делегації познайомити колег із викликами та планами у галузі та налагодити персональні й інституційні зв’язки та можливі вектори співпраці.
З української сторони участь в події взяли: Олена Одинока - виконуюча обов’язки заступниці директора з міжнародної діяльності Українського інституту книги; Тетяна Терен - виконавча директорка Українського PEN; Антон Мартинов - видавець, засновник та власник видавництва Лабораторія та засновник сервісу Лібраріус - найбільшої колекції електронних книжок в Україні, Ірина Славінська - письменниця, журналістка, директорка та продюсерка Радіо Культура Україна. Також Україну представляли Ірина Дмитришин - перекладачка, професорка Inalco (Інститут східних мов та цивілізацій), яка давно мешкає в Парижі та є однією з найактивніших культурних амбасадорів нашої країни у Франції та Микола Мовчан - представник України в UNESCO.
Серед учасників з французької сторони були Passe Jean-Baptiste - директор Festival du Livre Paris (Паризький книжковий ярмарок), Prévot Géraldine – представниця Французького інституту, Delcourt Gilles - представник Міністерства культури Франції, Chabanais Solene - очільниця Гільдії французьких видавців; Cotto Ondine, Girard Edith, Kubiak Natacha - очільниці департаментів CNL, Cirac Stephanie - CNRS, EurOrbem Editions (видавництво наукової літера- тури).
Кожний учасник з французької сторони коротко представив свої інституції, історію, напрямки діяльності, проєкти та взаємозв'язки з державними структурами. Українські фахівці поінформували французьких колег про актуальні ініціативи їхніх інституцій та отримали пропозиції співпраці та почули про готовність французьких інституцій долучатися до окремих проєктів.Ключовими для обговорення серед учасників круглого столу були питання про співпрацю та переклади української літератури французькою, спільні програми для перекладачів і видавців, представлення України на Книжковому фестивалі в Парижі, нагальну потребу розповсюдження книжок для дітей-українців, які тимчасово виїхали до європейських країн. Французькі колеги висловили підтримку і солідарність дієвцям та закладам культури в Україні, що продовжують функціонувати навіть у зоні бойових дій. У наступному році Національний центр книги CNL готовий фінансувати видання української літератури французькими видавництвами та навпаки, а також прийняти на резиденцію декілько перекладачів з України.
Бібліотека Інституту слов’янських студій EurOrbem планує програму електронної публікації українських авторів, які не були опубліковані через війну та готова підтримати дослідників з України. Найбільший книжковий фестиваль Festival du Livre de Paris розгляне можливість надання статусу спеціального гостя одному з українських міст - Харкову або Києву. Французький інститут висловив намір допомагати у придбанні прав на твори французьких авторів та розробити програми для перекладачів, що у наступному році будуть подовжені. Міністерство культури Франції й надалі підтримуватиме українські ініціативи, особливо щодо поширення книг для дітей та підлітків.
27 жовтня, 10:00
Круглий стіл для музейників в партнерстві з міністерствами культури України і Франції.
Вища школа музейної справи та історії мистецтв при Луврі (École du Louvre)
Другою фаховою зустріччю для дієвців культури в рамках програми Української Весни став Круглий стіл для музейних працівників був організований в партнерстві з міністерствами культури України та Франції в École du Louvre (Вищій школі музейної справи та історії мистецтв при Луврі). З українського боку участь у Круглому столі взяли: Оксана Баршинова - заступниця директора Національного художнього музею України (зараз перебуває на стажуванні в музеї д’Орсе за програмою Pause), Олеся Островська-Люта - директорка Національного музейно-виставкового комплексу Мистецький Арсенал, Сергій Лаєвський - директор Чернігівського історичного музею імені Василя Тарнавського, Юлія Ваганова - директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Ольга Апенко - наукова співробітниця Музею Ханенків (зараз перебуває на стажуванні в музеї Лувр за програмою Pause). Також на зустрічі був присутнім постійний представник України в UNESCO Микола Мовчан.
З французької сторони були присутні: Maximilien Durand - директор департаменту візантійського і східнохристиянського мистецтва Лувру, Mireille Klein - директорка департаменту реставрації національних музеїв Франції, Juliette Raoul-Duval - президент регіонального департаменту ICOM, Sunna Altnoder - директорка музейного департаменту UNESCO, Florence Bertin - очільниця відділу колекцій Музею декоративного мистецтва, Sidonie Lemeux-Fraitot - директорка музею Girodet, Daniel Roger - директор наукового відділу Національного музею археології, Lucie GRANDJEAN - завідувачка відділу Національного інституту історії мистецтва, Michel Gutierrez - головний зберігач музею Boulogne-sur-Mer, співробітники різних департаментів Міністерства культури Франції - BAILLY Louise, LATCHIMY Aurélie, Emilie Nguyen.
Українські представники музеїв мали доповіді, під час яких зробили презентації своїх інституцій. Розповіли про колекції, напрямки роботи, реалізовані проєкти. Також кожен приділив увагу актуальній ситуації. Юлія Ваганова показала результат влучання ракет у Парк Шевченка в Києві, внаслідок чого в Музеї Ханенків був змушений зачинитися. Сергій Лаєвський розповів, як він, його колеги та мешканці прилеглих будинків майже місяць прожили в музеї, ховаючись від обстрілів і бомбардувань.
Ці факти, почуті від колег, безпосередніх свідків подій, надзвичайно вплинули на емоційну реакцію французів. Українські музейники також зазначали інші виклики, спричинені війною. Олеся Островська-Люта, підсумовуючи сказане колегами виділила найбільші проблеми: тимчасова втрата значної частини команди; перспектива існування без світла та опалення, що створює небезпеку для збереження експонатів; розкрадання і вивезення до росії музейних колекцій з окупованих територій; відсутність фінансових, часових і людських ресурсів для відновлення і відбудови в найближчій перспективі. Юлія Ваганова натомість зазначила, що попри ризики та складні умови, переважна більшість музеїв України на неокупованих територіях продовжують працювати та є місцями консолідації, взаємної підтримки та солідарності.
Французькі колеги не лише висловили співчуття і розуміння трагічності ситуації, але, до подиву українських музейників, мали конкретні пропозиції щодо допомоги. Представники музеїв одноголосно наголосили, що відкриті до спільних програм з досліджень, обмінів, стажувань.
Maximilien Durand - директор департаменту візантійського і східнохристиянського мистецтва Лувру ще раз підкреслив, що музей готовий прийняти українські експонати, долучатися до реставрації, дослідження. В перспективі вони б хотіли експонувати на виставках українські ікони, які нещодавно для себе відкрили. Також їхній департамент хотів би запрошувати українських експертів та реставраторів. (Щодо іконопису, то раніше до цього долучали російських фахівців). Також вони б хотіли невдовзі, коли дозволять безпекові умови, здійснити кілька експедицій в Україну (особливо цікавлять Сорочинці, Музей волинської ікони в Луцьку).
Mireille Klein - директорка департаменту реставрації національних музеїв Франції прокоментувала, що вони вже чекають українських реставраторів в кінці листопада на Круглий стіл (в рамках “Української весни”). А також відкриті до розробки програми стажування українських реставраторів у C2RMF (Національні реставраційні майстерні).
Lucie GRANDJEAN - завідувачка відділу Національного інституту історії мистецтва повідомила, що вони вже влаштовували лекційні дні присвячені історії українського мистецтва. l'INHA (Institute national d’histoir de l`art) хотів би планувати програмну співпрацю з українськими істориками мистецтва, а також інтегрувати український контекст у фахові освітні програми.
Juliette Raoul-Duval - президент регіонального департаменту ICOM звітувала, що європейська музейна спільнота вже зробила для українських музеїв. Натомість крім подяки, почула і критичні слова від Юлії Ваганової, що ICOM досі не опублікував стейтменту з оцінкою дій Росії, не виключив росіян з організації, бодай тимчасово, не відреагував публічно за зухвалу заяву директора Ермітажу, Піотровського.
Sunna Altnoder - директорка музейного департаменту UNESCO також звітувала про надання українським музеям пакувальних матеріалів, також вона повідомила, а пізніше надіслала всім посилання, про спеціальну серію онлайн воркшопів щодо збереження експонатів у форсмажорних обставинах (за відсутності опалення, підвищеній вологості тощо). Українські колеги іронічно зазначили, що навесні можуть розробити актуальний курс, який базуватиметься на практичному досвіді. Представниця UNESCO погодилась, що на практиці всі поради нікому ще не доводилося використовувати одночасно.
Директорка музейного департаменту також пожалілася, що їм інколи складно отримати зворотній зв’язок від українських музеїв, особливо в маленьких містах, бо там ніхто не говорить англійською. МКІП теж не може забезпечити оперативну взаємодію.
Jérôme Farigoule - очільник дирекції культурної спадщини та музеїв Франції підтвердив позицію Міністерства щодо сприяння всім ініціативам, які спрямовані на порятунок українських музеїв, а також налагодження співпраці на майбутнє.
27 жовтня, 16:00
Візит професіоналів книжної сфери до Національної бібліотеки Франції
Національна бібліотека Франції (Bibliothèque Nationale de France)
Візит відбувся на запрошення очільниці відділу міжнародних відносин Національної бібліотеки Франції (BNF) Ophélie Ramonatxo. З боку BNF присутніми на зустрічі були: Tiphaine Vacqué, заступниця департаменту нормативно-правового депозитарію; Philippe Vallas, заступник департаменту збереження; Sophie Brezel, керівниця департаменту документальної політики; Yann Kergunteuil, завідувач відділу історичних колекцій відділу рідкісних видань; Caroline Hoinville, завідувачка відділу колекцій Відділу філософії, історії та гуманітарних наук.
Протягом 4-годинного візиту українці дізнались про історію створення будівлі бібліотеки Франсуа Міттерана, побудовану впродовж 1989-1998 років за проєктом Домініка Перро, про діяльність BNF, її значення і позиціювання в книжковій сфері. BNF має місію збирання, архівування та збереження (консервації, реставрації), всіх видань, що публікуються або видаються у Франції; збереження спадщини (старовинні колекції та надходження від інших джерел - донорів, продавців, аукціонів); діяльності з поширення обізнаності громадян, зокрема шляхом організації регулярних експозицій для широкої громадськості та численних культурних заходів, конференцій, колоквіумів, концертів офлайн у власних приміщеннях та онлайн на вебсайті в Інтернеті. У фондах бібліотеки зберігається культурне надбання Франції ще з Середньовіччя (ноти, старовинні книги, періодика, манускрипти, макети сценографії театральних постановок).
Фахівці книжкової сфери з України відвідали різні департаменти Бібліотеки: читальні зали, сховища, майстерні зі збереження та реставрації книг, майстерні нормативно-правового депозитарію (legal deposit), читальні зали. Після оглядового візиту залів BNF, гостям презентували головні актуальні проєкти бібліотеки, серед них проєкт Ephemere - ініціатива зі збору ефемерних матеріалів про війну в Україні. Збір, каталогізація та зберігання історичної мерч-продукції та друкованих матеріалів тимчасового застосування (плакати, афіші, листівки, значки, наклейки, меню тощо). В рамках даного проєкту, в BNF тепер зберігатиметься афіша Української Весни. Французькі колеги наголосили, що Національна бібліотека вже зараз в рамках програми тимчасового захисту приймає кількох представників українських бібліотек, але вони відкриті до більш широкої співпраці, розвитку програм стажування і професійного обміну. Також колеги передали нам каталог українських книг і книг про Україну, які зараз є в фондах бібліотеки. Наразі підбірка не є системною і доволі невелика. Проте, йдеться про те, що французька сторона зацікавлена у рекомендаціях Українського інституту книги щодо поповнення збірки.
15 листопада, 10:30
Онлайн-конференція за результатами Круглого столу для українських фахівців книжкової галузі.
Онлайн подія була інспірована зустріччю в Парижі українських фахівців книжкової галузі з французькими колегами в рамках круглого столу “Українська книга. Французький контекст. Перспективи співпраці”.В онлайн зустрічі взяли участь учасники круглого столу: Олена Одинока - виконуюча обов’язки заступника директора з міжнародної діяльності Українського інституту книги; Тетяна Терен - виконавча директорка PEN Україна; Антон Мартинов - український підприємець, видавець, засновник та власник видавництва Лабораторія; Ірина Славінська - перекладачка, письменниця, очільниця та продюсерка Радіо Культура; Ірина Дмитришин - перекладача, професорка Inalco (Національний інститут східних мов і цивілізацій Франції). Крім того, до онлайн зустрічі доєдналися заступниця міністра МКІП Галина Григоренко, директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль, куратор книжкових проєктів, завідувачка медіатеки Французького Інституту в Україні Валентина Стукалова, директор видавництва “Дух і літера” Костянтин Сігов, директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова, президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй та інші (загалом 21 особа, представники державних інституцій, міністерства, бібліотек, видавці, перекладачі.
В рамках заходу обговорювались питання: брак репрезентації та промоція української літератури у Франції; нагальна потреба збільшення перекладів української літератури; підвищення кваліфікації, програми та резиденції для перекладачів; присутність українських видань на закордонних книжкових фестивалях та ярмарках, зокрема - Festival du Livre Paris (Паризький книжковий ярмарок); можливості міжінституційної співпраці із французькими колегами, зокрема Французьким національним центром книги; проєкти співпраці між бібліотеками, поповнення та зберігання їх фондів.
Валентина Стукалова, менеджерка книжкових проєктів Французького інституту, зазначила, що готова надавати консультації колегам щодо співпраці з французькими інституціями. Заступниця міністра культури, Галина Григоренко, ознайомила учасників з основними напрямками роботи міністерства, що стосуються обговорюваних тем та також наголосила, що своєю чергою міністерство готове лобіювати та просувати на своєму рівні проєкти та ініціативи сектору та відкрите для запитів та пропозицій
21 листопада, 10:30
Онлайн-конференція за результатами Круглого столу для українських фахівців музейної галузі.
Онлайн подія була інспірована зустріччю в Парижі українських фахівців книжкової галузі з французькими колегами в рамках круглого столу “Українські музеї. Французький контекст. Перспективи співпраці”.
В рамках онлайн-конференції учасники української делегації поділились враженнями від круглого столу в Парижі, поговорити про актуальні запити, які музейна сфера має до французьких колег, щоб озвучувати й просувати ініціативи завдяки контактам, здобутим українською делегацією музейників.
Участь у заході взяли провідні фахівці українських музеїв, загалом 12 осіб, серед них: Олеся Островська-Люта - директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал», Сергій Лаєвський - директор Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського, Юлія Ваганова - директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Ольга Апенко - наукова співробітниця Музею Ханенків, яка зараз працює в Луврі, Ольга Балашова – співзасновниця Громадської організації «Музей сучасного мистецтва», Ольга Гончар – директорка Львівського музею "Територія Терору" та засновниця Музейного кризового центру, Мілена Чорна - Музейний кризовий центр, Наталія Чеканова - Тернопільський обласний краєзнавчий музей та інші.
В рамках розмови обговорювались питання: проблеми музейної галузі в часи війни, можливості міжінституційної співпраці із французькими колегами; спільні виставкові проєкти; можливість передання робіт на тимчасове зберігання, реставрацію, вивчення, експонування; відсутність інструментарію та нормативної бази для переміщення культурних цінностей для евакуації, збереження, реставрації та експонування за кордоном; необхідність звернення із пропозицією до Міністерства культури і створення робочої групи, що напрацює таку процедуру, як і до французьких колег із конкретною пропозицією.
22 - 25 листопада
Круглий стіл, серія воркшопів і візитів українських реставраторів та дослідників до французьких профільних інституцій.
З України до Парижа завітали: Тетяна Тимченко - доктор мистецтвознавства, очільниця відділу реставрації Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА, Київ); Мирослава Друль - директорка сектору наукових досліджень та реставрації Львівського Національного музею ім. Андрея Шептицького, Олена Андріанова - директорка Бюро науково-технологічної експертизи Арт-Лаб (Київ). До колег також доєднався Максим Сагайдак, засновник майстерні реставрації станкового живопису та іконопису “Реставратор”, викладач кафедри реставрації НАОМА, який перебував на той момент в Парижі.
До формування програми, планування візитів та перемовин з французькими колегами долучилася Ольга Апенко, наукова співробітниця Музею Ханенків (зараз перебуває на стажуванні в музеї Лувр за програмою Pause). Ольга також протягом 3 днів супроводжувала українську групу як перекладачка.
Українські спеціалісти з реставрації відвідали провідні паризькі профільні інституції, познайомились із французькими колегами та методами роботи, новітніми технічними засобами, дізнались про перспективи співпраці та отримали запрошення для стажування українських експертів.
Програма візиту включала відвідання:
- Майстерні реставрації фотографії в Європейському домі фотографії (La Maison européenne de la photographie - MEP) у супроводі директорки майстерні Agnes Gall-Ortlik. Команда з 12 фахівців зустріла українських колег. Кожен розповідав про свою роботу, знайомив з технічними засобами та унікальними навичками. Групу на цю зустріч супроводжувала і виступала перекладачем Надія Ковальчук-Бертран, мистецтвознавиця українського походження, дослідниця фотографії, співзасновниця Музею Харківської школи фотографії.
- Національної бібліотеки Франції (Biblioteque National, BNF), відділ реставрації, який займається відновленням і консервацією манускриптів, документів, інкунабул, книжок, а також медалей, печаток та інших малогабаритних виробів з металу.
- Зали прикладного мистецтва Лувру з кураторкою колекції кераміки, скла та емалей Francoise Barbe. Головною метою розмови було розповісти колегам про еволюцію принципів реставрації.
- Інститут національної спадщини Франції (Institut national du patrimoine France) - візит відбувався протягом цілого робочого дня. INP є освітнім закладом, де готують реставраторів різноманітних профілів. Під час візиту, українцям показали департаменти реставрації живопису, тканин, меблів, книжок. Колеги ділилися досвідом формування освітніх програм, обговорювали кодекс професійної етики, говорили про перспективи залучення французьких фахівців для роботи в Україні після війни.
Бібліотека INP підготувала для українців сюрприз - вся література, про яку згадувалося під час онлайн розмови, була передана в дар бібліотеці кафедри реставрації НАОМА. Ввечері французькі колеги організували для українських реставраторів та дослідників круглий стіл за участі очільниці ICOM Europe Juliette Raoul-Duval, представника UNESCO та Інституту національних пам’яток. За результатами зустрічі українським фахівцям запропонували: скласти список потреб у професійних матеріалах, які французька сторона може передати; приїхати на 1-2 місячне стажування; сформувати потенційний запит на фахівців, які можуть бути корисними після війни.
- Департамент реставрації прикладного мистецтва Musee Des Art Decoratif Paris. Українські реставратори відвідали відділи реставрації: текстилю, металу, меблів, паперу, фотографії. Крім фахівців з реставрації, які працюють в штаті, центр має широку практику залучення приватних реставраторів та спеціалістів вузького профілю ззовні. У Франції ліцензія реставратора має високий статус і є гарантією професійної спроможності та якості.
- C2RMF Laboratoire de recherche des musées de France. Центр має унікальні наукові розробки, апаратуру і технології, що дозволяють визначати та досліджувати датування, фізико-хімічні властивості, хронологічні інородні включення, фальсифікації та інші параметри предметів археології, живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Українські фахівці мали змогу побачити роботу унікальних приборів, отримати пояснення дослідників щодо актуальної роботи.
12 грудня, 10:30
Онлайн-конференція за результатами круглого столу, що відбувся Парижі для фахівців реставраційної галузі
Участь у заході взяли провідні фахівці з реставрації приватних та державних інституцій, загалом 25 осіб, серед них : Тетяна Тимченко - доктор мистецтвознавства, очільниця відділу реставрації Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА); Мирослава Друль - директорка сектору наукових досліджень та реставрації Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького , Olena Andrianova Андріанова - директорка Бюро науково-технічної експертизи "Арт-лаб" ; Максим Сагайдак - засновник майстерні реставрації станкового живопису та іконопису “Реставратор”, викладач кафедри реставрації НАОМА; Савва Мостовий - реставратор творів декоративно-ужиткового мистецтва Національного музею історії України; Світлана Стрєльнікова - генеральна директорка Національний науково-дослідний реставраційний центр України; Ірина Марченко - представниця кафедри реставрації НАОМА; Світлана Біскулова - наукова співробітниця Бюро науково-технологічної експертизи Арт-Лаб та інші.
Учасники візиту розповіли про специфіку роботи фахівців галузі, зробили презентації відвіданих інституцій: Майстерні реставрації фотографії в Європейському дому фотографії, Реставраційної майстерні музею Національної бібліотеки Франції, Реставраційної майстерні та лабораторії Інституту національної спадщини Франції, Відділу ужиткового мистецтва Лувру, Реставраційної майстерні Музею декоративного мистецтва та Центру досліджень і реставрації музеїв Франції
В рамках розмови обговорювались питання: системи освіти для реставраторів у Франції; специфіки роботи та ліцензування фахівців з реставрації та консервування культурної спадщини; форматів співпраці державних інституцій та приватних спеціалістів з реставрації; особливостей роботи французьких реставраційних майстерень з різних видів мистецтва; технічного оснащення та формати технологічної експертизи та досліджень у Франції; можливих напрямків співпраці та участі українських реставраторів у програмах стажування, підвищення кваліфікації та досліджень; необхідності покращення і синхронізації із європейським досвідом українських освітніх програм для реставраторів тощо.
25 січня, 10:00
Круглий стіл "Вища освіта у сфері культури. Французький досвід. Перспективи співпраці”
Університет Сорбонна
З української сторони участь у круглому столі взяли участь: Ольга Россошанська - виконувачка обов'язки Голови Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Ірина Сухленко - перша проректорка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, Василь Косів - ректор Львівської національної академії мистецтв.
З французького боку були присутні: Elisabeth Angel-Perez - віцепрезидент університету Sorbonne, Anne Piéjus - директорка Інституту музикології, Emanuel Tibloux - директор Національної вищої школи декоративних мистецтв, Francois Dauce - директорка центру східноєвропейських досліджень CERCEC, Francky Blandeau - виконавчий директор Французького інституту, декани факультетів Сорбонни та інші.
В рамках заходу учасники обговорили питання екосистеми української освіти у сфері культури, умови функціонування українських закладів освіти під час війни, проблему втрати студентів і викладачів, перелік ургентних і потенційних потреб. Французькі колеги активно долучились до дискусій, задавали уточнюючі запитання та коментували свій досвід взаємодії з українцями. Також учасники обговорили перспективи співпраці в дослідженнях, стажуваннях, спільних проєктах.За результатами круглого столу відбулась онлайн-конференція для українських представників вищої освіти, де буде обговорено актуальні запити освітньої сфери до французьких колег, французький досвід та перспективи співпраці.
Також, в рамках візиту Університет Сорбонни організував для українських колег екскурсію історичними аудиторіями та бібліотекою (в якій, на жаль, немає матеріалів з україністики). Також українська делегація відвідала Академію мистецтв, Академію декоративних мистецтв, Консерваторію, а також Університетське містечко Парижа, яке зараз приймає 150 українських студентів, дослідників і викладачів.
9 лютого, 10:00
Онлайн-конференція за результатами круглого столу для представників вищих навчальних закладів в сфері культури.
Участь у заході взяли 32 учасники: ректори, завідувачі кафедр, викладачі та методисти мистецьких ВНЗ з Києва, Харкова, Луганська, Ужгорода, Львова, Одеси, а також учасники круглого столу "Вища освіта в сфері культури. Французький досвід. Перспективи співпраці”, який відбувся 25 січня в університеті Сорбонна: Ольга Россошанська – виконувачка обов’язків Голови Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Ірина Сухленко – перша проректорка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського, Василь Косів – ректор Львівської національної академії мистецтв.
В рамках онлайн-конференції обговорювались питання: викликів для вищої освіти в умовах війти та окремі проблеми конкретних кафедр та напрямків освіти у сфері культури в Україні; результати круглого столу "Вища освіта у сфері культури. Французький досвід. Перспективи співпраці”, що відбувся в Парижі; враження та підходи щодо підтримки з боку французьких колег; можливі напрямки співпраці; особливості програм, спеціалізацій та методів навчання французьких мистецьких ВНЗ; питання авторського права та перекладів професійної літератури українською мовою; можливості доступу до електронних каталогів бібліотек та колаборацій у сфері досліджень.
13 лютого, 10:00
Круглий стіл "Out of Blackout. Виставки українських музейних колекцій в Парижі. Можливості й виклики”.
Національни інститут історії мистецтва(INHA).
Зустріч українських фахівців з французькими колегами було організовано в партнерстві з Французьким інститутом і Relais Culture Europe.
Місія проєкту “Ukraine. Out of Blackout” - вивести Україну з культурної темряви в Європі та світі. Через твори мистецтва проєкт має розповісти про українську історію та відкрити можливість європейським науковцям та звичайним глядачам досліджувати українські шедеври. Проєкт було анонсовано першою леді України Оленою Зеленською під час офіційного візиту до Франції, комісаром ініціативи є МКІП, який працює у партнерстві з Українським інститутом та ініціативною групою українських фахівців.
З французької сторони на круглому столі були присутні управлінці французьких та міжнародних інституцій – міністерств культури та закордонних справ, ICOM, UNESCO, Французького інституту, музею Лувру тощо, а також істориків мистецтва та кураторів.
Круглий стіл складався з двох сесій. Під час першої сесії українські управлінці окреслили контекст та рамку ініціативи. Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України, розповіла про роль Міністерства та екосистему музейних і культурних інституцій в Україні; креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська – про культурну дипломатію, як вона взаємодіє з внутрішньою системою, про роль Українського інституту в рамках ініціативи «Ukraine. Out of Blackout»; Наталя Ткаченко, керівниця проєкту, презентувала філософію ініціативи та флагманський виставковий проєкт; бізнесмен, меценат, продюсер, громадський і культурний діяч Володимир Бородянський навів факти трансформації сприйняття українським бізнесом стосунків з ворожим сусідом і приклади, як український бізнес підтримує культуру в часи війни.
Під час другої сесії відбулося знайомство з українськими фахівцями. Провідні кураторки та дослідниці/ки у своїх доповідях презентували визначні явища історії українського мистецтва. Участь у круглому столі взяли: Ольга Балашова, голова ГО Музей сучасного мистецтва, Олександра Шевлюга, дослідниця українського іконопису, Оксана Баршинова, заступниця генерального директора Національного художнього музею України, Лідія Аполонова, дослідниця сценографії театрального авангарду, Ілля Левченко, випусковий редактор міжнародного рецензованого електронного журналу «Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва», Лізавета Герман та Марія Ланько, співзасновниці галереї сучасного мистецтва «The Naked Room».
Українська делегація запропонувала французьким колегам до обговорення ідею виставкового проєкту - ретроспективної виставки творів українського мистецтва від давніх часів до сучасності у провідних європейських художніх музеях, які б доповнили експозицію експонатами з власних колекцій і представляли українську мистецьку спадщину як частину європейської культури.
По закінченні круглого столу відбулася низка неформальних зустрічей з інтересантами долучення до ініціативи з французької сторони. Зокрема, Anna Lacoste, співзасновниця Fondation Inkermann зустрілася з командою Out of Blackout і запропонували підтримку у представленні ініціативи Foundation de France (адміністративне агентство, засноване урядом Франції з метою стимулювання та сприяння розвитку приватної філантропії та приватних фондів у Франції).
Основні тези зворотнього зв’язку:
– у Франції бракує базових знань з історії та культури України, джерел, дороговказів, де взяти експертну інформацію;
– ініціатива є складною і передбачає багато викликів, тому потребує серії фахових зустрічей;
– важливо зрозуміти перелік конкретних очікувань від партнерів з французького боку, горизонти планування і придатність ідеї до трансформації.
23 лютого, 10:00
Онлайн-конференція за результатами зустрічі українських фахівців з французькими колегами в Парижі в рамках круглого столу "Out of Blackout. Виставки українських музейних колекцій в Парижі"
Під час конференції було презентовано проєкт, що має на меті представлення українського мистецтва як частини європейської культури на знакових майданчиках в містах Європи, учасники української делегації доповіли українським колегам про результати презентації проєкту "Ukraine. Out of Blackout" в Парижі, перспективи та виклики співпраці із французькою стороною.
Зокрема обговорювались такі питання: присутність та стійкий сентимент до російського мистецтва у французькому культурному полі; особливості сприйняття та ставлення до українського контексту, як мало дослідженого і невідомого; брак джерел для закордонних дослідників та необхідність перекладів матеріалів з історії українського мистецтва; складність втілення проєкту через довгі горизонти планування у французьких музеях; стратегії зацікавлення європейських музеїв до кооперації; можливості інституційних колаборацій та налагодження комунікації та співпраці між меріями міст задля просування реалізації проєкту; ідеї трансформації проєкту та його наративів.
Участь у заході взяли 13 учасників – фахових представників державного сектору, а також незалежних громадських організацій у сфері культури, серед них: Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України; Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту; Наталя Ткаченко, керівниця проєкту ініціативи "Ukraine. Out of Blackout"; Ольга Балашова, голова ГО Музей сучасного мистецтва; Оксана Баршинова, заступниця генерального директора Національного художнього музею України; Ілля Левченко, випусковий редактор міжнародного рецензованого електронного журналу "Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва" та представник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.